Літера Ґ

Варто запам'ятати!!!

Літера Ґ в українській мові має давню і складну історію. Можна натрапити на літеру з гачечком як у поширених словах (ґанок, ґудзик, ґрунт), так і в діалектних (ґалаґан (півень), ґемба (губа), ґрунь (вершина гори) та іншомовних (конґломерат, марґінальний, суґестія).

Проте для успішного складання тестів ЗНО та грамотного написання творчого завдання, вам знадобиться вивчити лише список слів з буквою Ґ, що подає Український правопис. Ось вони:

• іменники: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрати (не плутати з дієсловом грати), ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик;
• прізвища: Ґалаґан, Ґудзь і под.;
• прикметники: ґратчастий, ґречний;
• дієслова: ґвалтувати, ґеґати, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґрасувати;
• власні назви іншомовного походження з подвійним написанням: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар,Гарібальді і Ґарібальді, Гете і Ґете.

Прочитайте ці слова декілька разів і запам’ятайте їх.

І не забувайте про похідні: ґрунт – ґрунтовий, ґрунтовно, ґрунтообробний, ґрунтуватитощо.

А ось значення слів, що можуть бути Вам невідомі:

ґазда – господар, хазяїн;

ґандж – вада, хиба;

ґирлиґа – палиця, загнута на кінці (для пастухів, старих людей);

ґлей – загуслий сік на стовбурах фруктових дерев;

ґоґель-моґель – домашній десерт з яєчних жовтків, цукру та меду, какао чи рому;

ґринджоли – низькі і широкі сани;

джиґун – баламут, спокусник, залицяльник;

дзиґлик – стільчик;

ґречний – чемний, ввічливий;

ґеґати – видавати звуки, властиві гусям;

ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти – голосно і нерозбірливо говорити, галасувати;

ґеґнути – померти;

ґрасувати – розчищати стежку, витоптувати.

Асиміляція

                            Асиміляція

Асиміляція (уподібнення)буває трьох видів – абсолютно різних за своєю природою.

УВАГА! У прикладах слова подано в транскрипції без наголосів та специфічних позначок, що не стосуються теми.

Уподібнення за дзвінкістю/глухістю

При швидкій вимові слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий.

[одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад:

молотьба – [молод’ба]

вокзал – [воґзал]

АЛЕ глухі звуки занадто слабкі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ:

вогкий – [вохкий]

легко – [лехко]

нігті – [н’іхті]

кігті – [к’іхт’і]

дьогтю – [д’охт’у]
Уподібнення за м’якістю

Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] (Де ти з’їси ці лини?), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу:

[д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений]

І приклади:

пісня – [піс’н’а]

гість – [г’іс’т’]
Уподібнення за місцем і способом творення.

Та-а-ак, це уподібнення може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити. Спробуйте вимовити в голос слово «хочеться» – «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо при швидкому мовленні відбувається уподібнення і ми чуємо вже [хочец’:а].

Інші типові приклади такого уподібнення (вимовляйте вголос!):

ТЬСЯ	[ц’:а]	учиться	[учиц’:а]
ШСЯ	[с’:а]	смієшся	[см’ійес’:а]
СШ	[ш:]	принісши	[приніш:и]
ЗЖ	[ж:]	зжати	[ж:ати]
ЖЦі	[з’ц’і]	книжці	[книз’ц’і]
ЧЦі	[ц’:і]	дочці	[доц’:і]
ШЦі	[с’ц’і]	товаришці	[товарис’ц’і]
ТЦі	[ц’:і]	квітці	[квіц’:і]
ТЧ	[ч:]	Вітчизна	[в’іч:изна]

__________

Сподіваюся, тепер вам буде легше розібратися в явищі уподібнення звуків!

Мнемонічні фрази для запам'ятовування деяких првил

Мнемонічні  фрази  для легкого           запам’ятовування

Глухі приголосні

Дзвінкі приголосні

Шиплячі приголосні 

Жираф ДЖон ще Шию Чеше

1.       Де Ти З’їСи Ці ЛиНи?

Після приголосних з цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Л, Н – можна писати м’який знак (козацький, сьомий, лялька).

2.      Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу

Правило “дев’ятки”: після приголосних цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р – пишемо голосну И в іншомовних словах, а не І (директор, таксист, режим).

3.      Ми ВиНиЛи РіЙ (або МіНеРаЛоВиЙ)

М, В, Н, Л, Р, Й – сонорні приголосні.

4.      МаВПа БуФ 

Б, П, В, М, Ф – губні приголосні. Після них перед я, ю, є, ї пишемо апостроф (б’ють, в’юн, черв’як).

5.      Ще їЖДЖу

Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.

6.      СЦе їЗДЗу (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))

С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.

6.      КаФе «ПТаХ»

Перед К, П, Т, Ф, Х завжди пишемо префікс с-, а не з- (схопити, сфотографувати, стерти).

Ці фрази  виписуємо на папірчики, чіпляємо на холодильник чи люстерко і до ЗНО-2013знаємо на зубок! А ще спробуйте скласти свої!:)