Шпаргалка

Тіло як шпаргалка: лайфхаки до ЗНО з української мови, від яких ви будете у захваті

Джерело: https://osvitoria.media/experience/tilo-yak-shpargalka-lajfhaky-do-zno-z-ukrayinskoyi-movy-vid-yakyh-uchni-budut-u-zahvati/

ФОНЕТИКА

БУКВИ ТА ЗВУКИ

Є шість голосних звуків [а], [о], [у], [и], [і], [е]. На письмі для їх відтвореня  використовують 10 літер: а, о, у, е, и, і, я [йа], є [йе], ї [йі], ю [йу].  

Всі інші – приголосні.

В українській мові приголосні характеризують і класифікують за такими ознаками:

1) за участю голосу і шуму в їх творенні: сонорні (Ми ВиНиЛи РіЙ) та шумні; останні поділяються на глухі (ХоЧ ФоКуС – Це ШеПіТ») та дзвінкі ([б], [д], [д'], [ґ ], [ж], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз']);

2) за місцем творення: губні ([б], [п], [в], [м], [ф]), язикові (всі, окрім губних та глоткової) та глотковий[г]);

3) за наявністю або відсутністю пом’якшення: тверді та м’які (м’які можна запам’ятати за допомогою вислову: Де Ти З'ї[Йі]Си Ці ЛиНи + дз, р );

5) свистячі [з], [с], [ц], [дз] + відповідні м’які; шиплячі [ж], [дж], [ч], [ш] та носові [м], [н], [н']).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

• Звук [й] завжди м'який.

• Звук [ф] завжди глухий.

Я, Ю, Є, Ї

Букви я, ю,є можуть позначати як один - так і два звуки. 

Два звуки, коли вони стоять 

• на початку слова [йáблуко]; 
• всередині слова після голосного: маяк – [майáк]; 
• після апострофа;
• м'якого знака: здоров'я – [здорóвйа], Мольєр – [мол'йéр].

• Буква ї завжди позначає два звуки – [йі].
• Буква щ також завжди позначає два звуки – [шч].

УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Є 4 типи уподібнення:

• за дзвінкістю (глухий приголосний перед наступним дзвінким одзвінчується): просьба [проз'ба].
• за глухістю( префікс і прийменник з-перед [ц] та [с] оглушується: зціпити [с'ц'іпити]; +нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю, дігтяр ). В інших випадках дзвінкі не оглушуються!!!!!

• за місцем і способом творення. Варто запам'ятати складні випадки:

- шся – [с':а] (робишся – [рóбиес':а])
- ться – [ц':а] (носиться – [нóсиец':а])
- жся – [з'с'а] (розважся – [розвáз'с'а])
- чся – [ц'с'а] (не скалічся – [не скал'íц'с'а])
- шці – [с'ц'і] (ромашці – [ромáс'ц'і])
- жці – [з'ц'і] (мережці – [меирéз'ц'і])
- чці; -тці – [ц':і] (квочці – [квó ц':і])
- зж – [жж (зжати – [ж:áти])
- зч – [шч] (з чим – [шчим])
- здж – [жд͡ж] (з джурою – [жд͡жýройу])
- зш; - сш – [шш (зарісши – [зáр'іш:и])
- тч; - тш – [чч (братчик – [брач:ик])

• за м'якістю (приголосні [д, т, з, с, ц, л, н, дз] (запам'ятати ці звуки допоможе речення — де ти з'їси ці лини) перед м'якими приголосними цієї ж групи вимовляються м'яко): пі[с'н'а], мі[ц'н']іти.

СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл- , -стн- випадають д і т: тиждень – тижня, виїздити – виїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, честь – чесний.

Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять, шістсот, шістдесят.

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР

1. КОРІНЬ (виражає лексичне значення), ПРЕФІКС (стоїть перед коренем), СУФІКС (стоїть після кореня), ЗАКІНЧЕННЯ (стоїть вкінці слова), ПОСТФІКС (стоїть в абсолютному кінці слова -ся).

УВАГА! Вчимось розрізняти нульове закінчення і слово без закінчення!

Закінчення мають лише змінні слова. Перевірити можна, провідмінявши слово. Наприклад, звір – звіра, звірові… ліс – лісові, лісом.. тощо.

Незмінні слова закінчення не мають. Це:

а) невідмінювані іменники: таксі, леді, Капрі, шосе, Онтаріо, бюро;

б) невідмінювані прикметники: мані, максі;

в) числівники: мало, багато та ін.;

г) неозначена форма дієслова: ходити, робити та ін.;

ґ) дієслівна форма - дієприслівник: ідучи, сидячи, виконавши та ін.;

д) дієслівна форма нa -но, -то: видано, прожито та ін.;

е) прислівники: взимку, посередині, виразно, вперше, тричі, можна та ін.;

є) сполучники: аби, якщо, нібито та ін.;

ж) прийменники: при, до, за, з-поза, близько, навколо та ін.;

з) частки: тільки, лише, невже, таки та ін.;

и) вигуки: еге! ого! гайда! алло! спасибі! та ін.

2. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ СЛІВ

Способи творення слів
Морфологічні	Неморфологічні
Префіксальний (творення похідних слів за допомоги префікса): писати — списати; зелень — прозелень	Морфолого-синтаксичний (слово набуває нового лексичного значення внаслідок переходу однієї частини мови до іншої): учений (який? хлопець — молодий учений (хто?); черговий (який?) учень — черговий (хто?) станції
Суфіксальний (творення похідних слів додаванням суфікса): вірний — вірність; вік — вічний; крига — крижина
Суфіксально-префіксальний (творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса): дорога — подорожник; берег — прибережний	Лексико-синтаксичний (поступове зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово):сімдесят, сьогодні, добраніч, вічнозелений, Вернидуб
Постфіксальний (творення нового слова тієї самої частини мови з новим лексичним значенням за допомоги постфікса, який приєднується до твірного слова): хтось, який-небудь, що-будь, якось-то, бачитися
Безафіксний (творення нового слова без участі суфікса і префікса): великий — велич; вигукувати — вигук	Лексико-семантичний (переосмислення лексичного значення вживаних у мові слів):вечірній Київ — «Вечірній Київ» (газета); біла церква — Біла Церква (місто)
Осново- і словоскладання, абревіація (різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова): всюдихід, книгодрукування; місто-герой, ВНЗ (вищий навчальний заклад)
Флективний (творення похідних за допомогою флексії (закінчення))::Мирослав — Мирослава; золото — золотий

ПРО ЧАС ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ПРАВИЛЬНО

Запам’ятайте! В українській мові годину завжди вказуємо порядковим числівником (сьома, восьма…), а хвилини і секунди - уже кількісним (двадцять п’ять, десять…).

Щоб дізнатися про час, ЗАВЖДИ питайте так:

Котра зараз година?

О котрій годині?

Не правильно питати: Яка година?

А тепер, як правильно відповідати на питання про час.

10.00

• Рівно десята година.

• Десята година рівно.

10.10

• Десята (година) десять (хвилин).

• Десять хвилин по десятій.

• Десять хвилин на одинадцяту.

10.30

• Десята (година) тридцять (хвилин).

• Пів на одинадцяту.

10.40

• Десята (година) сорок (хвилин).

• За двадцять (хвилин) одинадцята.

• Двадцять (хвилин) до одинадцятої.

НЕ МОЖНА казати:

• пів першої;

• вісім двадцять п’ять;

• без десяти восьма;

• п’ять хвилин восьмої;

• в десятій годині.

НАГОЛОС

Числівники

• наголос на -адцять: одинАдцять, чотирнАдцять;

• наголос на -десят: сімдесЯт, вісімдесЯт.

Слова з подвійним наголосом: алфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди' — за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний, переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж.

Проблемні випадки наголошування

асиметрІя

борОдавка

бюлетЕнь

вимОга

вимОва

вИпадок

вітчИм

граблІ

глИбоко
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
садовинА
самИй (сам)
санкИ
фартУх
фенОмен
хАос «у міфології»
хаОс «безладдя»
цЕнтнер
чорнОслив
шкОда «псування, жаль»
шкодА «марно»
шовкОвий
шпильковИй