Асиміляція

                            Асиміляція

Асиміляція (уподібнення)буває трьох видів – абсолютно різних за своєю природою.

УВАГА! У прикладах слова подано в транскрипції без наголосів та специфічних позначок, що не стосуються теми.

Уподібнення за дзвінкістю/глухістю

При швидкій вимові слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий.

[одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад:

молотьба – [молод’ба]

вокзал – [воґзал]

АЛЕ глухі звуки занадто слабкі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ:

вогкий – [вохкий]

легко – [лехко]

нігті – [н’іхті]

кігті – [к’іхт’і]

дьогтю – [д’охт’у]
Уподібнення за м’якістю

Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] (Де ти з’їси ці лини?), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу:

[д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений]

І приклади:

пісня – [піс’н’а]

гість – [г’іс’т’]
Уподібнення за місцем і способом творення.

Та-а-ак, це уподібнення може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити. Спробуйте вимовити в голос слово «хочеться» – «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо при швидкому мовленні відбувається уподібнення і ми чуємо вже [хочец’:а].

Інші типові приклади такого уподібнення (вимовляйте вголос!):

ТЬСЯ	[ц’:а]	учиться	[учиц’:а]
ШСЯ	[с’:а]	смієшся	[см’ійес’:а]
СШ	[ш:]	принісши	[приніш:и]
ЗЖ	[ж:]	зжати	[ж:ати]
ЖЦі	[з’ц’і]	книжці	[книз’ц’і]
ЧЦі	[ц’:і]	дочці	[доц’:і]
ШЦі	[с’ц’і]	товаришці	[товарис’ц’і]
ТЦі	[ц’:і]	квітці	[квіц’:і]
ТЧ	[ч:]	Вітчизна	[в’іч:изна]

__________

Сподіваюся, тепер вам буде легше розібратися в явищі уподібнення звуків!