ДИВО КАЛИНОВЕ
Мова наша – диво калинове,
Нитка золота тисячоліть…
Від порога, з маминого слова
Кожен починав життя політ.
Наша мова дивна, солов’їна!
І коли настане чорна днина,
Я «Кобзар» до серця пригорну…
Рідне слово – нескінченне море,
Ллється, як цілюще джерело…
Навіть у журбі і в справжнім горі
Принесе підтримку і тепло!
Сироватко Олександра 8-А клас
ДУША НАРОДУ Надії мерехтять вечірніми свічками,
І небо хилиться над прозою життя.
І час, розтоптаний безжальними ногами,
Летить за вітром, як летить сміття…
І в цім смітті блукає Україна,
Неначе зірка поміж темних хмар.
У серці біль і гіркота полину,
І ледь живе натхнення від примар…
Та раптом звіявся до неба легкий вітер,
І чистий голос птахом полетів.
І серце вмить, зневірене, розквітло,
Відчувши, що наш світ – найкращий із світів!
Людське життя! Криваве наше щастя!
Прозорих сліз могутній водоспад…
Та не згаса розпалене багаття –
Тривога, радість, думка і журба.
І лине пісня крізь усі століття –
Чарівний птах безсмертної душі…
Життя коротке! Рветься мить за миттю…
Душа народу вічно буде жить!
Надія поринає у майбутнє,
Не губиться в щоденному бутті!
Душа народу – пісня незабутня –
Жива сьогодні, завтра й в майбутті…
Неспокій серця! Де його початок?
І як його уперше сприйняли?
Чия душа відмовилась мовчати
І вибухнула піснею колись?..
Яка чарівність і яке знамення
В природі є найвище над усе?
Душа народу – віра і натхнення –
Над прозою життя високо нас несе!...
Дахнівська Іванна 11-А клас
Лист до мами
Лист до мами
Привіт, матусю. Як ти дорогенька?
Погода на твій настрій не вплива?
Сумую за тобою, мила ненько,
Хоч розумію, все в житті бува…
Лихе тепер настало сьогодення…
Коли з цієї вийдемо пітьми?
Як може бути до життя натхнення,
Якщо не поряд із тобою ми?
Я гарно вчусь, образи не сприймаю,
Ніхто не бачить, коли я сумна.
За кішкою старанно доглядаю,
Щоб в домі не нашкодила вона.
Прибрати у квартирі я зуміла,
Хоча, на перший погляд, ще мала.
Бабуся наша, знаєш, захворіла,
Я щойно ліки їй з аптеки принесла.
Не забувай, матусенько, про мене.
Без тебе сумно, та не плачу я.
Скоріше повертайсь додому, нене,
Хай знов серця зігріє нам сім’я.
Сторощук Іванна, 8-б КЛАС
|
БАРВИСТА КРАЙКА
Нап’юся із п’янкого джерела,
Оті пісні, що пам’ятати треба… З-за обрію встає духм’яна ніч,
Такі вони бувають тільки влітку.
Це дивна мова… Я у ній живу,
І розквітаю щовесни, мов квітка.
По світу дзвінко котиться луна,
Проміння пробивається ранкове.
І треба знати, що немає нас,
Якщо у нас нема своєї мови.
Кожарко Ірина 8-А клас
Хто сказав що ікони ніколи не плачуть?
Вони сльози пускають вночі, при свічі,
Вони гірко страждають від того що в хаті,
Всі забули про те що живуть на землі.
Всі забули про те що потрібно молитись,
Що потрібно завжди залишатись людьми.
І не тільки в радісну мить подзвонити,
А й у гості прийти у години сумні.
Чи невже ми забули, ким є наші батьки?
Чи невже охолола у жилах в нас кров?
Кожен прагне свободи - та більшості ліньки
Відкривати від себе нагрітий кусок.
Що змінити? І як нам розширить кордони?
Як позбутися скупості, крові, брехні?
Бо від тебе й від мене залежить багато.
Вільним бути не просто. Як дійти до мети?
Слава тим-хто воює і нас захищає,
Слава тим-хто боровся ціною життя.
Ми вас любим, чекаємо і пам’ятаєм.
Ви назавжди залишаєтесь в наших серцях.
Голошивець Анастасія
11-Б клас
Немає коментарів:
Дописати коментар