Урок української літератури для учнів 10 класу
Тема: Лірикопсихологічна новела «Intermezzo». Автобіографічна основа
твору. Оригінальність жанру, своєрідність композиції, смисл назви.
Імпресіонізм (від франц. impression — враження) — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Розвивається в останній третині XIX — на початку XX століття.
Спершу він виник у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levant»).
Риси імпресіонізму притаманні французьким художникам слова П. Верлену, С. Малларме, братам Гонкурам, пізньому Ґ. Мопассану, Μ. Прусту;
· норвезькому авторові К. Гамсуну, англійцям О. Уайльду, Дж. Конраду, Р. Л. Стівенсону; австрійським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шніцлеру.
· В українській літературі у новелістиці М. Коцюбинського, Миколи Хвильового,Григорія КосинкиВ. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської.
Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Тобто імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукається на добро і зло, красу і потворність, на будь-які події.
Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Риси імпресіонізму
• Психологізм у змалюванні персонажів;
• прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження;
• особливий лаконізм прози;
• ритмічність;
• багатство відтінків у змалюванні дійсності;
• збільшена увага до кольорів і звуків, до яскравих деталей;
• одночасна відмова від великих соціальних проблем.
Основне завдання — витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих відчуттів і переживань без заглиблення в їх суть.
«Intermezzo» — твір особливий, не схожий на будь-який інший як у творчості самого М. Коцюбинського, так і у всій нашій літературі.
Ø У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів.
Ø Сюжет новели визначається не звичним для читача подіями, а ритмами свідомості ліричного героя.
Ø На першому плані твору — пейзаж у багатоманітних його виявах: є царство природи, розкіш барв і велич рідної землі.
Ø І все це об’єднує в одно ціле зболене авторське «я», яке в обіймах природи шукає свого зцілення.
Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі — одного з найважливіших жанрових форм епосу, початки якого вбачають у Біблійних Псалмах.
У новелі відтворено почуття й настрої ліричного героя, викликані певними життєвими обставинами.
Для новели характерні неповторна образність художнього слова, ритмічність і мелодійність мови. Це споріднює її з музикою.
Слово intermezzo означало в італійському театрі коротку музичну п’єсу, яку виконували в перерві між діями драматичної п’єси. Для ліричного героя новели Коцюбинського така перерва — відпочинок серед полів, музика вітру й сонця.
Історія написання
Новела була написана 1908 року, коли письменник жив у Чернігові. Ще були свіжі спогади про події революції 1905-1907 pp. Після її поразки настала «чорна реакція»: після певного розгублення царський уряд повів р.ішучий контрнаступ, жорстоко розправляючись із учасниками подій 1905 року. Суспільно-політична атмосфера тих днів дуже добре відтворена в листах Коцюбинського. Так, 13 липня 1905 р. він пише В. Гнатюкові: «...Перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом». За угодою з Вільгельмом II частину армії із західного кордону було перекинуто в глиб країни для придушення селянських повстань. Козакам наказано поводитися з селянами, як з ворогом на окупованій території. Грізна примара «столипінського галстука» нависла над країною. За цих умов частина інтелігенції зневірилася в подальшій боротьбі. Серед неї посилилися ідейні хитання. Дехто вдався до «богобудівництва» і «богошукання» або намагався сховатися за вивіскою «мистецтво для мистецтва».
У суспільстві запанував настрій апатії, втоми. У листах письменник із глибоким сумом відгукується про цей час: «Взагалі переживаємо подлі часи. Суспільність, забита, злякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею».
Автобіографічна основа
Епізод, що ліг в основу новели «Intermezzo», дійсно мав місце в житті М. Коцюбинського. Вкрай виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, письменник мріяв про відпустку, тому звертається до знайомих і друзів із проханням прийняти його на літній відпочинок, бо «дуже втомлений — і так хочеться мені спочити серед природи!.. Може б, вдалося мені написати щось серед сільської тиші» (з листа Мамерту Віктемському). В одному з листів, написаних 1908 року, читаємо: «...душа ледве держиться в тілі».Давній знайомий Коцюбинського Євген Чикаленко запрошує його до себе в маєток у селі Кононівка. Письменник з радістю прийняв запрошення.
Літературний паспорт твору
ü Назва«Intermezzo»
ü Жанр Лірико-психологічна новела (автобіографічна)
ü Автор: Михайло Коцюбинський
ü Мова оригіналу: Українська
ü Час написання: 1908
ü Присвята: Новела присвячена Кононівським полям.
ü Ліричний герой: Стомлений і надломлений морально інтелектуал-митець, якого песимізм, зневіра і втома вигнали із міста в українське село.
ü Тема: Розповідь про духовне одужання втомленого митця під час зустрічі з природою, роздуми про місце митця в суспільстві.
Ø Дійові особи:
Ø Моя утома
Ø Ниви у червні
Ø Залізна рука города
Ø Три білі вівчарки
Ø Сонце
Ø Зозуля
Ø Жайворонок
Ø Людське горе
Образи-персонажі новели
— інтелігент (митець, громадсько-політичний діяч), який приїхав у село на перепочинок, на своє рідне іntermezzo,
—се лянин, «звичайний мужик», якого інтелігент зустрів у полі.
Образи-символи
Три білі вівчарки (Самозакохана Пава є уособленням дворянства, безжалісний Трепов — сукупний образ жандармерії, Оверко символізує принижене і втомлене селянство).
Жайворонок — символ натхнення.
Образ білих мішків символізує повішених на шибениці.
Залізна рука міста — це потяг, у якому їде митець.
Риси імпресіонізму
- Дія твору відбувається в душі ліричного героя.
- Дійові особи — це не люди, а символи суперечливих почуттів, між якими точиться боротьба в душі героя.
- Викорис-тання прийому зображення переходу ліричного героя від стадії крайнього виснаження, майже стресу, до повного одужання.
Запитання
· Що означає слово «Іntermezzo»?
· Як пов’язана назва новели з її змістом?
· У чому полягає автобіографізм новели?
· Чому прозовий твір «Intermezzo» має виразно ліричний характер?
Тестування
1.За жанром « Інтермецо» :
А) Повість; Б) Новела; В) Роман.
2. Новела – це…
А) Драматичний твір із загостреним сюжетом;
Б) Невеликий прозовий твір з незвичайним кінцем;
В) Прозовий твір з великою кількістю персонажів
3. Слово «імпресіонізм» у перекладі означає:
А) Враження; Б) Детальність; В) Дійсність.
4. Темі ролі і місцю поета в суспільному житті присвячений твір:
А) «Ялинка»; Б) Коні не винні»; В) «Інтермецо».
5. М.Коцюбинського називають:
А) Великим Сонцепоклонником; Б) Каменярем; В) Кобзарем.
6. Який метод зображення пейзажу вимагає не відомостей про ландшафт, а звукових вражень від нього?
А) Реалізм; Б) Сюрреалізм; В) Імпресіонізм.
7. В чому зміст твору «Інтермецо»?
А) поступове зникнення у ліричного героя втоми і проникнення в його душу сонця;
Б) Зображення життя гуцулів, їх побуту і звичаїв;
В) Зображення єдності людини і світу природи.
8. У якому році написана новела «Інтермецо»?
А) 1907; Б) 1908; В) 1906.
9. За жанром «Інтермецо» - це…
А) Психологічна новела;
Б) Лірико – психологічна поема в прозі;
В) Соціальна новела.
10. Які з образів знаходимо у новелі «Інтермецо»
А) Сонце; Б) Жайворонки; В) Ворони; Г) Моя втома; Д) Небо.
11. Хто він, ліричний герой новели «Інтермецо»?
А) Сам автор; Б) Друг Коцюбинського; В) Вигаданий герой.
12. Яка роль конопівських полів у новелі?
А) Дарують свіжість трав і грунту;
Б) Принесли заспокоєння, гармонію у душу;
В) Принесли спомини про минуле, депресію.
Тема. Ольга Кобилянська. Своєрідність новел письменниці (неоромантичне змалювання дійсності, поетичність, психологізм). Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист («Битва»).
Мета: ознайомити учнів із новелою О. Кобилянської «Битва», розкрити історію написання, визначити тему та головну думку твору, допомогти учням розібратися у своєрідній образній системі твору; удосконалювати навички аналізу й синтезу прочитаного; розвивати мовлення, вміння логічно висловлювати свої думки; виховувати в учнів любов до природи рідного краю, почуття відповідальності за майбутнє.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети письменниці, текст новели, пам’ятка, таблиця, ілюстрації(презентації).
Карпатський ліс
Дощу і вітру колисанка,
Хатина снігу, сонця дім,
Тут Нявка ходить, як панянка,
Чугайстр їй вірний в лісі тім.
Хатина снігу, сонця дім,
Тут Нявка ходить, як панянка,
Чугайстр їй вірний в лісі тім.
І.Стожар
Перебіг уроку
І.Організаційний етап
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань
1. Тестування»Назустріч ЗНО»
1. «Вона створила цілу енциклопедію жіночої душі»,— так зазначив про О. Кобилянську...
А Д. Павличко
Б І. Франко
В М. Коцюбинський
Г М. Лисенко
2. Ольга Юліанівна — дочка...
А Чергового залізничної станції
Б Військовослужбовця
В Урядовця-працівника
Г Шевця
3. Працювати для рідного народу, писати твори О. Кобилянську переконала...
А С. Окуневська
Б Леся Українка
В Н. Кобринська
Г Її мати
4. До ранніх творів О. Кобилянської належить...
А «Людина»
Б «Через кладку»
В «Гортенза»
Г «Царівна»
5. Трагічні роки першої світової війни, засудження кривавої бійні
О. Кобилянська відобразила у творі...
А «Земля»
Б «Юда»
В «Ніоба»
Г «Через кладку»
6. Ім’я О. Кобилянської присвоєно...
А Чернівецькому театру
Б Полтавському університету
В Житомирській школі
Г Харківській обласній дитячій бібліотеці
ІV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
V. Мотивування учіння
1. «Асоціативний ряд» до слова
Битва
VІ.Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу
1.Слово вчителя
Духовно обдарована від народження Ольга Кобилянська глибоко відчувала багатство і красу рідного краю. В чудових лісах зелених Карпат черпала письменниця творчу наснагу.
На матеріалі побаченого, пережитого написані новели «Битва», «Некультурна».
Письменниця згадувала: «З таких дальних прогулок я привезла з собою великого лісу здобуток, а це — «Битву», котру я бачила власними очима... Довгий час носила я ту картину живої природи в душі, доки не настала хвиля, де я кинула її на папір, жаліючи, як фанатична поклонниця природи, за пишним лісом...»
Гострий зір письменниці охопив і красу тисячолітніх гір, що стали «в німій величі, одягнені в смерекові ліси», і різнобарвне багатство рослинного світу. Та раптом усе змінив приїзд локомотива і найманців. Образами-уособленнями передано в новелі переживання письменниці, коли вона спостерігала, як нищили ліс. Це було справжнє соціальне лихо. Дерева, як живі істоти, в передсмертну хвилину чинять опір варварам: «Найстарші стояли уоружені в гордість і недоступність...» Усе живе в лісі діє. «Молоді ялинки стояли так густо..., що дальший хід був майже неможливий. Вони кололи в лице, рвали волосся і чіплялися ворожо одежі». Винищувачів лісу кусали гадюки, що ховалися в спорохнявілих деревах, ворогам чинила опір дика рожа. У новелі «Битва» вперше в українській прозі природа стає головним персонажем твору.
Робітник Клевета обурюється грабіжницькими діями іноземних зайд. «Нищать чужі антихристи наші прекрасні ліси, що становлять маєток нашого краю... Тепер мається сей прекрасний матеріал вивозити, мабуть, аж за море! І що має наш край з того?» Правда, протест робітника ще не підтриманий іншими – «відповідь укараного загубилася в оглушаючім гуку».
Письменницю глибоко обурює пасивне ставлення корінного населення до знищення природи, що «вони жили з дня на день, не дбаючи о будучність і її безнадійність; їх бажання були прості й прозорі, а умови їх щастя — блиск сонця і синє небо». Мешканці цього краю ще не усвідомили, що промисловці-іноземці, знищуючи могутній ліс у Буковинських Карпатах, не тільки зазіхають на природні багатства, а й на волю трудівників, несуть соціальні пута.
Ольга Кобилянська однією з перших в українській літературі стала на захист зелених скарбів природи, вона, кажучи словами Лесі Українки, створила «істинно трагічну і високохудожню картину» руйнування пралісу, висловила обурення і ненависть проти експлуататорів.
Новела й сьогодні не втратила виховного значення: це один із кращих творів, спрямованих на захист природи.
У німецькому й українському варіантах відоме також оповідання «Природа» (1895), написане на основі вражень від виходів у гори, отже, воно також є автобіографічним. Показуючи зустрічі міської панночки і гуцульського легіня серед пишної карпатської природи, заглиблюючись у психіку героїв, письменниця показує відмінність між ними, зумовлену умовностями виховання дівчини і нічим не спотвореним життям сина диких гір. Хоч життя гуцула зовні одноманітне, проте в ньому більше змісту, ніж у вилощених, проте внутрішньо порожніх містечкових паничів.
Тема людини і природи стала наскрізною у творчості Кобилянської. Ольга Юліанівна майстерно відтворила красу Буковини, її природу — цього живописного куточка України, водночас яскраво змалювавши колоритні образи людини-трудівника, її радості, тривоги і надії.
2. Коментоване читання уривків
VІІ. Осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу
1. Робота в парах. Скласти паспорт твору за планом
Паспорт літературного твору
1.Автор – О.Кобилянська.
2. Назва твору – «Битва.
3. Рік видання – 1896.
4. Літературний рід – епос.
5. Жанр – пейзажно-психологічна новела.
6. Форма – прозова.
7. Тема – варварське та бездумне знищення прадавнього лісу в промислових масштабах.
8. Ідея – людина, що радісно провіщає переможну ходу цивілізації, за своєю суттю залишається великим нищителем.
9. Проблематика – людина і природа, добро і зло, соціальне й національне безправ’я українського народу.
10.Сюжет –
Експозиція – опис Буковинських Карпат.
Зав’язка – прибуття першої групи лісорубів та буря в горах як відгук на перше «вбивство» старої смереки.
Розвиток дії – опір лісу, робота найманців, «розохочених до боротьби», які «увійшли в азарт, надія на високу нагороду запалювала в їх очах блиск побіди».
Кульмінація – остання ніч лісу; важливість моменту, остання ніч у прадавньому вигляді перед знищенням.
Розв’язка – бездушна тиша, чудова нагорода для найманців – каторжна праця на лісопилці – пеклі.
10. Композиція – символи, алегорії, персоніфікації.
11. Персонажі – ліс, дощ, місяць, дерева, гуцули, найманці.
VІІІ. Узагальнення і систематизація знань
1. Складання таблиці «Боротьба двох світів»
Світ «Буковинських Карпат»
|
Світ «Наємників»
|
- прадавній ліс
- таємна тиша, церковна
- розкіш у вегетації
- краса в барвах флори
- високий мох
- птахи
- кущі дикої рожі
- павуки
- гуцули
П ПРИРОДА – Храм
|
- локомотив
- горстка людей
- тягаровий поїзд
- ворог (грубе обличчя, подерта, замащена одежа, озброєний)
- умисний поїзд
- багато наємників (стратило життя, стало навіки нездатними до праці, тяжко покалічені
рушійна СИЛА цивілізації
|
2. «Мозковий штурм»
– Як авторка розв’язує екологічну проблему – винищення природних ресурсів людиною?
ІХ. Підсумки уроку
1. Усне анкетування
1.Який мій найбільший успіх?
2.Чому і як я його досяг?
3.Які мої найбільші труднощі7
4.Як я їх долав і долатиму?
5. Що у мене раніше не виходило, а тепер виходить?
6.Які зміни відбулися у моїх знаннях?
7.Що я зрозумів про своє незнання?
8.Що я навчився робити?
9.Якими новими видами і способами діяльності я оволодів?
2. Оцінювання
Х. Повідомлення домашнього завдання
1. Виписати цитати для характеристики природи.
2. Дослідити художній світ новели.
Урок
літератури рідного краю
«Екологія душі»
(Екологічна
поема Анатолія Бортняка «Фактор непокоєння»)
Мета: познайомити учнів із змістом поеми
А.Бортняка «Фактор непокоєння», удосконалювати вміння аналізувати поетичні
твори в контексті сучасних проблем; розвивати навички дослідницької роботи,
інтерактивного спілкування та творчого застосування набутих знань; виховувати
почуття відповідальності та бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Тип уроку: захист-проектів
Обладнання: портрет А.Бортняка, збірники поезій
«Важке щастя», комп’ютер, газета, ілюстрації.
Хід уроку:
«Якщо береш, то треба віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати…»
За усе прекрасне в цьому світі,
Від коріння і до висоти,
Що б там не було, - а ти в одвіті,
Геть за все відповідальний ти!
А.Бортняк
І. Повідомлення теми та мети уроку.
Слово вчителя. Вінниччина – це частинка Подільського
краю, який Леся Українка називала «красою України». Той, хто хоч раз побував
тут, назавжди збереже у серці її чарівні краєвиди: голубінь рік та озер,
розлогі поля та віковічні діброви, квітуче пишнотрав’я прибережних лук та
мовчазність гранітних скель.
А нам з вами
випало жити на цій землі, милуватись її красою, пишатись її працьовитими,
талановитими людьми. Серед багатьох поетів, письменників, композиторів
Подільського краю всім вам відоме ім’я Анатолія Агафоновича Бортняка. Який ще у
80 роки минулого століття був щиро стурбований його майбутнім написав свою
відому екологічну поему «Фактор непокоєння». До ближчого знайомства з якою ми
сьогодні вас запрошуємо.
ІІ. Мотивізація навчальної діяльності:
Поскільки тема
досить актуальна і багатогранна учням було запропоновано, об’єднавшись в групи,
дослідити її в різних аспектах методом проектної діяльності. Отже пропонуємо
вашій увазі захист проектів. Наша головна мета – не залишатись байдужими:
слухати, обговорювати, пропонувати, заперечувати..
ІІІ. Захист проектів.
Перша
група «Літературознавці»
Тема проекту «Анатолій
Бортняк та його екологічна поема «Фактор непокоєння» (біографія, презентація,
декламування вибраних монологів).
Монолог каламутної ріки
Я ріка. Я течу крізь віки.
І хотілося б довго текти ще.
Я шкодую, мої земляки,
що порушую скаргою тишу.
У вечірній чи ранішній час
ви гамуєте
зболену спрагу.
Ну а я, мов сутяжник, на вас
мушу бризкати
піною скаргу.
Осідає образа на дні,
аж спирає застояні груди.
Не від люті та піна в мені,
а від вашого, вибачте, бруду.
Ось моє хлюпотіння сумне:
це я вільно текла вал за валом,
ви сміттям завалили мене,
приглушили своїм амоналом.
Ледь проштовхую хвилі вперед,
Що в намулі, мазуті, в бензині,
хоч і славить місцевий поет
мої води – “пречисті, пресині”.
Бачу, знову будують завод.
Та була б я, звичайно, не проти,
коли б він безсердечно до вод
не помішував знов нечистоти.
Задихнуся, напевне, в багні,
в каламуті сірчастій, свинцевій,
якщо тільки розумно мені
не підвищите рівень життєвий.
Хоч і важко, та справу таку
вам зробити під силу, здається.
Пожалійте, якщо не ріку,
то себе і свого спадкоємця!
Монолог зірваного проліска
Я зірваний пролісок синій.
Раніш, як зірвали мене,
я дихав у твердій глибиній,
продихав нутро крижане.
Прорвався підземним десантом
без жодного крику “ура!”
Нерідко м`язистим Атлантом
бракує любові й добра.
Людина не відає часом,
в чім сила, у чім слабина.
Добитися ніжності м`язом
нахраписто прагне вона.
Тому у позірнім всесиллі,
вдихнувши весняну снагу,
несе вона проліски сині,
що зірвані нею в снігу.
Іде вона з видом святоші,
у згоді з красою, мовляв,
очей, що на проліски схожі,
ще в неї ніхто не зірвав.
Можливо, коханій людині
простягне під
радісний сміх.
Кохання – це проліски сині,
Хіба його рвати не гріх?
Монолог кислотної хмари
Я бувала купчастою чи шаруватою…
Але досі кислотною ще не була.
Я хмарина. Та спраглих, на жаль, не порадую,
бо не хочу чинити ще більшого зла.
Відміряла до них небеса кілометрами,
по дорозі збираючи воду живу.
Та вона обернулась краплинами мертвими.
Як проллюся тепер на поля, на траву?
На дерева, що аж пересохли жадобою,
на струмки, що дохлещує їх суховій.
Я, наскільки можливо, утриматись пробую,
хоч сама задихаюсь в нудоті бридкій.
Поспішала на поміч. І раптом – димищами
в кілька труб запихтів піді мною завод,
що про план пам`ятав, та забув про очищення.
Довелося ковтнути отруйних кислот.
І уже не хмарина – хімічне чудовище,
я дощем прошумлю, мов плакатом:
- Пора очищати старанно своє середовище,
починаючи з власного, люди, нутра!
Вентилюйте ядучу брехню тимчасовості
(“Після нас – хоч потоп!”, “Вмерти – раз на віку!”),
нетерпіння своє, діловитість їдку.
Очищайтеся від демагогії голої.
Більше замість емблем – фільтрувальних систем!
Презентація «Фактор непокоєння сьогодні»
Друга група «Екологи». Тема їхнього проекту «Джерела
екологічної загрози» (Презентація «Фактор непокоєння сьогодні»)
Охорона
природи повинна стати моральною категорією і користуватись пріоритетом за
будь-яких політичних ситуацій і компромісів.
(М. Амосов)
У наш час
людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії-період
небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки
негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання
бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до
критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.
Занепокоєні ситуацією, що склалася на
планеті в останні десятиліття, провідні вчені, мислителі й політичні діячі
більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього
кризового стану. Велика увага приділяється вивченню причин, динаміки й
особливостей розвитку більшості із згаданих негативних факторів, встановленню
складних взаємозв`язків між ними, моделюванню численних сценаріїв різних
природних і антропогенних процесів, складенню прогнозів й розробленню
рекомендацій щодо подальшого стабільного розвитку суспільства й біосфери в
цілому. Все детальніше досліджуються особливості функціонування екосистем усіх
рівнів, виявляються нові закономірності у взаємовідносинах людини й довкілля,
приймаються нові міжнародні угоди щодо охорони природи.
Погіршення стану більшості екосистем
біосфери, значне зменшення біопродуктивності й біорізноманіття, катастрофічне
виснаження грунтів і мінеральних ресурсів при
одночасному небаченому зростанні забруднення всіх геосфер пов’язані з
інтенсивним зростанням населення Землі та розвитком науково-технічної революції
протягом останніх 40-50 років. Саме необхідність задоволення зростаючих потреб людської спільноти призвела
до небаченого розширення масштабів господарської діяльності, якісних змін у
пропорціях світового господарства, у виробничих силах, характері виробничих потужностей, техніці й технологіях,
асортименті продукції, виробничому й особистому споживанні.
Моделі
виробництва і споживання, які склалися у світі, перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й
природи. Образно кажучи, до розвитку глобальної екологічної і тісно пов’язані з
нею соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої
цивілізації, призвели кілька «вибухів»: демографічний, тобто надзвичайно
швидке, зростання кількості населення Землі за останнє століття, промислово-енергетичний
і викликаний першими двома вибух
насильства над природою.
Протягом хвилини населення світу збільшується на
172 чоловіки. Це означає, що кожного тижня до
Населення
Землі додається 1,7 млн. людей – стільки,
скільки мешкає сьогодні в таких містах України, як
Запоріжжя, Вінниця і Житомир, разом узятих.
За матеріалами ООН, близько 250 млн.
чоловік сьогодні не мають якісної питної
води. При цьому середній мешканець Північної Америки споживає води в 70-75
разів більше, ніж житель Центральної Африки чи Аравії, а майже 70% всієї
прісної води, що споживається у світі,
йде на зрошення, але майже половина її втрачається, не досягаючи кореневої
системи рослин.
Третя група «Журналісти» Тема проекту «Фактори
непокоєння у нашій школі» (публікація, опитування (Продожіть вислів: «Це
може зробити кожен із нас…», презентація)
Четверта група «Веб дизайнери»
Тема проекту: « Одуматись, отямитись
пора…» (Ескізи біг-борда на екологічну
тему, в основу якого покладено слова з поеми «Фактор непокоєння», відеоролик
для соціальної реклами, створення групи «Екологія душі»…в соцмережах...)
ІV. Колективний
підсумок.
«Мозковий штурм»
-
Чи актуальний сьогодні термін «Фактор непокоєння»?
-
Який монолог з поеми вам найбільше сподобався? Чому?
-
Якби вам запропонували створити «Червону книгу» людського
сумління, які б риси ви туди внесли?
V. Взаємооцінювання. Оцінювання вчителем результатів роботи після
обробки карток самооцінювання.
VІ. Домашнє завдання (диференційоване). На основі
здобутих знань написати:
Ø Твір-мініатюру «Кохання – це проліски сині, хіба його
рвати не гріх…».
Ø Есе «Пожаліймо, якщо не ріку, то себе і свого
спадкоємця…».
Ø Свій монолог-звернення на захист довкілля для болгу «Старшокласник».
Немає коментарів:
Дописати коментар