понеділок, 23 жовтня 2017 р.

Знову про власне висловлювання ЗНО

             Про власне висловлювання

Творче завдання ЗНО в числах

Де шукати ті цитати? Як знайти і вивчити цитати й афоризми для творів

Алгоритм написання власного висловлювання
Методичні поради щодо написання власного висловлювання

                                        Критерії оцінювання завдання з розгорнутою відповіддю

                                        Зразки власних висловлювань

Власне висловлювання: запитання і відповіді
Як писати твір на ЗНО, якщо я не письменник?
Якби власне висловлювання на ЗНО писав хтось із найталановитіших письменників сучасності, будь то Харукі Муракамі чи Юрій Андрухович, він би нізащо не отримав за нього найвищий бал. Чому?
Мета твору наприкінці тесту ЗНО – не оцінити письменницький талант чи оригінальні думки автора. Він перевіряє вміння зв’язно висловлювати думки, аргументувати власну позицію правильно та з використанням адекватних прикладів. Основа успішного написання власного висловлювання – чітка структура, логічність і грамотність.

Що обов’язково має містити власне висловлювання?
Три смислові частини: тезу (існує думка, що…), аргументи (це так / не так, бо…) +приклади  й висновок (отже, ця думка правильна / неправильна).

З чого починається твір?
З тези. Це основна думка, яку ми маємо підтвердити або заперечити наприкінці нашого тексту. Найпростіше сказати, що це перефразована задана тема.

Як із теми зробити тезу?
Користуйся для цього ключовими словами й словосполученнями, що вказують на твою позицію стосовно проблеми: «я вважаю», «думаю, що», «на мою думку», «на мій погляд», «погоджуюсь/не погоджуюсь, що». Головне не забути про розділові знаки при вставних словосполученнях та у складнопідрядних реченнях!

Що таке аргументи? Які вони мають бути?
Аргументи – це докази твоєї думки. Це твердження, що мають переконати того, хто читатиме твій текст, погодитись або не погодитись із тезою. Вони мають бути доречними та обґрунтованими, не повинні повторювати одне одного.
Формула правильної аргументації така:
1.   Твердження. «Я так думаю, тому що…».
2.   Підтвердження (приклад). «Яскравим прикладом є…».
3.   Узагальнення (міні-висновок). «Отже…»
У цій частині твору на ЗНО має бути два і більше аргументи й приклади. Обов’язково різнопланових, мотивованих та однозначних. 
Завжди пам’ятай про слова, які допоможуть зв’язати між собою всі частини аргументації:
Твердження: «тому що…», «підтвердженням цього є…», «це доводить», «по-перше…, по-друге».
Підтвердження: «наприклад», «прикладом є», «це добре ілюструє», «на доказ цього можна згадати», «не можна не згадати».
Узагальнення: «тому», «отже», «таким чином».
Ці слова не лише впорядковують твої міркування, а й слугують «маячками» для тих, хто перевіряє твір.

Де брати приклади для аргументів?
Приклади для аргументів можна брати з:
- історії;
- літератури (варто зазначити автора та назву твору, розглянути насамперед проблему, а не подію, що сталась у творі).
- біографій видатних людей;
- суспільного чи власного життя.
Як правильно сформулювати висновок до твору?
1.   Не дублюй тезу – перефразовуй її.
2.   Зберігай лінію підтвердження чи спростування тези, яку ти взяв під час підбору аргументів.  
3.   Використовуй слова й словосполучення «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «можна підсумувати».

Хитрощі підготовки до власного висловлювання на ЗНО
- Переглянь теми минулих років. Зазвичай вони мають філософський характер, змушують поміркувати над зв’язком історії та сучасності, можуть стосуватися проблем, яких торкались програмні твори з української літератури. Склади список орієнтовних тем, які, на твою думку, могли б підійти для цьогорічного тестування.
- Потренуйся підбирати аргументи до тем, які ти вніс до списку ймовірних. Це може й насправді знадобитись тобі на тестуванні, а може просто стати непоганим тренажером.

Коли твір уже написаний, неодмінно перевір
 (найбільше помилок у тексті власного висловлювання ховається саме тут):
- Правила милозвучності – написання у/в, і/й, з/зі/із;
- Переноси;
- Знаки при вставних словах і словосполученнях, у складних реченнях;
- Власні назви й цифри (якщо є);
- Складні слова (багатокореневі, іншомовного походження, невідмінювані іменники);
- Прислівники (написання разом, окремо, через дефіс);
- Дієприкметники та дієприслівники (пам’ятай, що українській мові невластиві форми з -учи(й), -ючи(й))
- Прикінцеві знаки (крапки, знаки питання, знаки оклику).

                                        Теми творів та приклади з літератури

Тема твору
Приклад  з літератури
«Погано,що порожні храми, ще гірше – пустота в серцях»
"Зачарована Десна" – О. Довженко
"Мойсей" – І.Франко
«Україна в огні» (фашизм) - О.Довженко
Зрада
«Маруся Чурай» (Грицько ) – Л.Костенко
«Тіні забутих предків» (Палагна) – М.Коцюбинський
"Я(Романтика)" – М.Хвильовий
«Україна в огні» - О.Довженко
"Лісова пісня" –Л. Українка
«Чорна рада» - П.Куліш
Підступність і конкуренція
«Мартин Боруля» - І.Карпенко Карий
Мина Мазайло – М.Куліш
«Чорна рада » (Брюховецький)  -  П.Куліш
«Катерина» - Т.Шевченко
«Вершники» - Ю.Яновський
«Земля» -О.Кобилянська
"Місто" - В.Підмогильний
Патріотизм
«Любіть Україну» - В.Сосюра
«Україна в огні» - О.Довженко  (запорожець Заброда)
«Тигролови» - І.Багряний
«Камінний хрест» - В.Стефаник
«Гімн» - І.Франко
«Зачарована Десна» - О.Довженко
Вірші Шевченка
«Чорна  рада» - П.Куліш (Шрам)
«Лебеді материнства»- В. Симоненко
Два кольори - А.Малишко
Доля
"Україна в огні" – О.Довженко
"Катерина" – Т.Шевченко
"Тигролови" -  І.Багряний
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - П.Мирний
"Земля" – О.Кобилянська
Розкіш спілкування
«Мина Мазайло»  - М.Куліш
«Момент» - В.Винниченко
«Людина» О.Кобилянська
Закони моралі
"Маруся Чурай" – Л.Костенко
"Хіба ревуть воли.." – П.Мирний
«Кайдашева сім’я» - І.Нечуй-Левицький
"Тигролови" – І.Багряний
Совість
"Хіба ревуть воли.." – П.Мирний
"Я ( Романтика)" – М.Хвильовий
«Україна в огні» -О.Довженко
«Земля» - О.Кобилянська
«Всякому місту звичай і права» - Г.Сковорода
Життєва помилка
«Місто» - В.Підмогильний
«Хіба ревуть воли..» - П.Мирний
Я(романтика) – М.Хвильовий
«Подвійне коло» - Ю.Яновський
«Катерина» - Т.Шевченко
Бідність і багатство
Леся Українка: «В мужика землянка вогка, а в пана – хата на помості»
"Маруся Чурай" (Маруся і Галя) –Л. Костенко
"Земля" – О.Кобилянська
"Інститутка" - М.Вовчок
«Хазяїн» - І.Карпенко-Карий
Традиції та звичаї
"Наталка Полтавка" - І.Котляревський
"Маруся" - Г.Квітка-Основ’яненко
"Тіні забутих предків" - М.Коцюбинський
"Зачарована Десна" – О.Довженко
"Тигролови" – І.Багряний
"Маруся Чурай" – Л.Костенко
"Кайдашева сім’я" -І. Нечуй Левицький
Кохання і ненависть
"Маруся Чурай" - Л.Костенко
"Хіба ревуть воли…" - П.Мирний
"Маруся" – Г.Квітка-Основ’яненко
"Тіні забутих предків" – М.Коцюбинський
"Наталка Полтавка" – І.Котляревський
"Лісова пісня" – Л. Українка
«Місто» - В. Підмогильний
Батьківське піклування і материнська любов
«Хіба ревуть воли…» - П.Мирний
«Максим Гримач»  - М.Вовчок
«Маруся» - Г.Квітка-Основ’яненко
"Наталка Полтавка" - І.Котляревський
"Тигролови" - І.Багряний
Своєрідність характеру
 «Я(Романтика)» - М.Хвильовий
"Кайдашева сім’я" – І.Нечуй-Левицький
"Земля" – О.Кобилянська (брати Сава та Михайло)
Добро і зло
«Камінний хрест» - В.Стефаник
«Україна в огні» - О.Довженко
«Чорна рада» - П.Куліш
Ідея, до якої йдеш
«Місто» - В.Підмогильний
«Я(романтика)» -М. Хвильовий
«Хіба ревуть воли..» - П.Мирний
Щастя
Сковорода: «Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за споріднене діло і бути з ним у злагоді»
«Україна в огні» - О.Довженко
«Тіні забутих предків» - М.Коцюбинський
«Наталка Полтавка» - І.Котляревський
"Тигролови" – І.Багряний ( «Сміливі – завжди щасливі»)
Завзяття і праця
«Кам’яний хрест» - В.Стефаник
«Місто» - В.Підмогильний
«Бджола та Шершень» - Г.Сковорода
«Земля» - О.Кобилянська
«Хазяїн»  - І.Карпенко - Карий
Життя - мистецтво
«Інтермецо» - М.Коцюбинський
«Момент» - В.Винниченко
Дружба, взаємовідносини
«Хіба ревуть воли..» - П.Мирний
«Місто» - В.Підмогильний
«Потрібно цінувати те, що маєш. А не те, про що мрієш»
«Місто» - В. Підмогильний
«Маруся Чурай» - Л.Костенко
«Момент» - В.Винниченко
«Земля» - О.Кобилянська
Пісня
«Наталка Полтавка» - І.Котляревський
«Маруся Чурай» - Л.Костенко

Як писати літературні есе

середа, 24 серпня 2016 р.

Літера Ґ


Варто запам'ятати!!!


Літера Ґ в українській мові має давню і складну історію. Можна натрапити на літеру з гачечком як у поширених словах (ґанок, ґудзик, ґрунт), так і в діалектних (ґалаґан (півень), ґемба (губа), ґрунь (вершина гори) та іншомовних (конґломерат, марґінальний, суґестія).
Проте для успішного складання тестів ЗНО та грамотного написання творчого завдання, вам знадобиться вивчити лише список слів з буквою Ґ, що подає Український правопис. Ось вони:
  • іменники: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрати (не плутати з дієсловом грати), ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик;
  • прізвища: Ґалаґан, Ґудзь і под.;
  • прикметники: ґратчастий, ґречний;
  • дієслова: ґвалтувати, ґеґати, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґрасувати;
  • власні назви іншомовного походження з подвійним написанням: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар,Гарібальді і Ґарібальді, Гете і Ґете.
Прочитайте ці слова декілька разів і запам’ятайте їх.
І не забувайте про похідні: ґрунт – ґрунтовий, ґрунтовно, ґрунтообробний, ґрунтуватитощо.
А ось значення слів, що можуть бути Вам невідомі:
ґазда – господар, хазяїн;
ґандж – вада, хиба;
ґирлиґа – палиця, загнута на кінці (для пастухів, старих людей);
ґлей – загуслий сік на стовбурах фруктових дерев;
ґоґель-моґель – домашній десерт з яєчних жовтків, цукру та меду, какао чи рому;
ґринджоли – низькі і широкі сани;
джиґун – баламут, спокусник, залицяльник;
дзиґлик – стільчик;
ґречний – чемний, ввічливий;
ґеґати – видавати звуки, властиві гусям;
ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти – голосно і нерозбірливо говорити, галасувати;
ґеґнути – померти;
ґрасувати – розчищати стежку, витоптувати.

Асиміляція

                            Асиміляція


Асиміляція (уподібнення)буває трьох видів – абсолютно різних за своєю природою.
УВАГА! У прикладах слова подано в транскрипції без наголосів та специфічних позначок, що не стосуються теми.
Уподібнення за дзвінкістю/глухістю
При швидкій вимові слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий.
[одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад:
молотьба – [молод’ба]
вокзал – [воґзал]
АЛЕ глухі звуки занадто слабкі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ:
вогкий – [вохкий]
легко – [лехко]
нігті – [н’іхті]
кігті – [к’іхт’і]
дьогтю – [д’охт’у]
Уподібнення за м’якістю
Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] (Де ти з’їси ці лини?), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу:
[д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений]
І приклади:
пісня – [піс’н’а]
гість – [г’іс’т’]
Уподібнення за місцем і способом творення.
Та-а-ак, це уподібнення може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити. Спробуйте вимовити в голос слово «хочеться» – «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо при швидкому мовленні відбувається уподібнення і ми чуємо вже [хочец’:а].
Інші типові приклади такого уподібнення (вимовляйте вголос!):
ТЬСЯ[ц’:а]учиться[учиц’:а]
ШСЯ[с’:а]смієшся[см’ійес’:а]
СШ[ш:]принісши[приніш:и]
ЗЖ[ж:]зжати[ж:ати]
ЖЦі[з’ц’і]книжці[книз’ц’і]
ЧЦі[ц’:і]дочці[доц’:і]
ШЦі[с’ц’і]товаришці[товарис’ц’і]
ТЦі[ц’:і]квітці[квіц’:і]
ТЧ[ч:]Вітчизна[в’іч:изна]

__________
Сподіваюся, тепер вам буде легше розібратися в явищі уподібнення звуків!

Мнемонічні фрази для запам'ятовування деяких првил

Мнемонічні  фрази  для легкого           запам’ятовування

Глухі приголосні

Дзвінкі приголосні

Шиплячі приголосні 

Жираф ДЖон ще Шию Чеше

1.       Де Ти З’їСи Ці ЛиНи?

Після приголосних з цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Л, Н – можна писати м’який знак (козацький, сьомий, лялька).

2.      Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу

Правило “дев’ятки”: після приголосних цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р – пишемо голосну И в іншомовних словах, а не І (директор, таксист, режим).

3.      Ми ВиНиЛи РіЙ (або МіНеРаЛоВиЙ)

М, В, Н, Л, Р, Й – сонорні приголосні.

4.      МаВПа БуФ 

Б, П, В, М, Ф – губні приголосні. Після них перед я, ю, є, ї пишемо апостроф (б’ють, в’юн, черв’як).

5.      Ще їЖДЖу

Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.

6.      СЦе їЗДЗу (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))

С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.

6.      КаФе «ПТаХ»

Перед К, П, Т, Ф, Х завжди пишемо префікс с-, а не з- (схопити, сфотографувати, стерти).

Ці фрази  виписуємо на папірчики, чіпляємо на холодильник чи люстерко і до ЗНО-2013знаємо на зубок! А ще спробуйте скласти свої!:)

четвер, 25 лютого 2016 р.

ЗНО

Як підказує досвід, саме підготовці до української літератури чомусь приділяють мінімум уваги як абітурієнти, так і розробники підготовчих матеріалів. Спробуємо хоч трохи заповнити цю прогалину, зробивши добірку того, що повинен знати кожен випускник.

Рекомендую усім чудовий креативний посібник не менш креативного автора -Ганни Дем'яненко "Візуалізована література" . Є всі твори за програмою ЗНО. Неймовірна робота!!!
Можна знайти за покликанням:https://www.facebook.com/videorepetitor/posts/237143163382714

Щоб дізнатися деталі, перегляньте відео: https://youtu.be/CfeF-HWGI6g
Успіхів вам....
Світлина від Відеорепетитор української мови.

Місце подій, описаних у творі
«Бондарівна» — у Богуславі;
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського — під Полтавою;
 «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького – у Семигорах;
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – у Пісках;
«Сон» Т.Шевченка – в Україні, в Сибіру, в Петербурзі;
 «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – на хуторі Хмарище, у Києві, у Ніжині;
«Intermezzo» М.Коцюбинського – біля Кононівки;
«Лісова пісня» Лесі Українки — на Волині;
 «Камінний хрест» В. Стефаника — на Західній Україні;
 «Подвійне коло» Юрія Яновського — під Компаніївкою;
«Шаланда в морі» Юрія Яновського — біля Одеси;
  «Місто» Валер’яна Підмогильного — у Києві;
«Сом» Остапа Вишні — на річці Оскіл;
«Мина Мазайло» М. Куліша – у Харкові;
«Україна в огні» О.Довженка – у Тополівці;
 «Зачарована Десна» О.Довженка — на березі Десни;
«Маруся Чурай» Ліни Костенко — у Полтаві, Києві;
«За мить щастя» Олеся Гончара — у Рангуні;
 «Тигролови» Івана Багряного — Сибір, праліси Сіхоте-Аліня.
Кому присвячено твір
Т.Шевченко «Катерина» – В.А.Жуковському;
Т.Шевченко «Кавказ» – Якову де Бальмену;
М.Коцюбинський «Intermezzo» – Кононівським полям;
О. Кобилянська «Земля» – Батькові письменниці;
М. Хвильовий «Я (Романтика)» – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського;
Гр.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» – Любові Всевишній;
М. Вовчок «Інститутка» – Т.Шевченку.
Псевдоніми письменників
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович
Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович
Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович
Григорій Квітка-Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович
Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна
Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович
Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович
Остап Вишня – Павло Губенко, П. Грунський, П. Чечвянський
Іван Багряний – Лозов’ягін Іван Павлович
Леся Українка - Косач (Квітка) Лариса Петрівна
Юрія Клен – Бурґгардт Освальд

неділя, 21 лютого 2016 р.

Як підказує досвід, саме підготовці до української літератури чомусь приділяють мінімум уваги як абітурієнти, так і розробники підготовчих матеріалів. Спробуємо хоч трохи заповнити цю прогалину, зробивши добірку того, що повинен знати кожен випускник.

Рекомендую усім чудовий креативний посібник не менш креативного автора -Ганни Дем'яненко "Візуалізована література" . Є всі твори за програмою ЗНО. Неймовірна робота!!!
Можна знайти за покликанням:https://www.facebook.com/videorepetitor/posts/237143163382714

Щоб дізнатися деталі, перегляньте відео: https://youtu.be/CfeF-HWGI6g
Успіхів вам....
Світлина від Відеорепетитор української мови.

Місце подій, описаних у творі
«Бондарівна» — у Богуславі;
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського — під Полтавою;
 «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького – у Семигорах;
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – у Пісках;
«Сон» Т.Шевченка – в Україні, в Сибіру, в Петербурзі;
 «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – на хуторі Хмарище, у Києві, у Ніжині;
«Intermezzo» М.Коцюбинського – біля Кононівки;
«Лісова пісня» Лесі Українки — на Волині;
 «Камінний хрест» В. Стефаника — на Західній Україні;
 «Подвійне коло» Юрія Яновського — під Компаніївкою;
«Шаланда в морі» Юрія Яновського — біля Одеси;
  «Місто» Валер’яна Підмогильного — у Києві;
«Сом» Остапа Вишні — на річці Оскіл;
«Мина Мазайло» М. Куліша – у Харкові;
«Україна в огні» О.Довженка – у Тополівці;
 «Зачарована Десна» О.Довженка — на березі Десни;
«Маруся Чурай» Ліни Костенко — у Полтаві, Києві;
«За мить щастя» Олеся Гончара — у Рангуні;
 «Тигролови» Івана Багряного — Сибір, праліси Сіхоте-Аліня.
Кому присвячено твір
Т.Шевченко «Катерина» – В.А.Жуковському;
Т.Шевченко «Кавказ» – Якову де Бальмену;
М.Коцюбинський «Intermezzo» – Кононівським полям;
О. Кобилянська «Земля» – Батькові письменниці;
М. Хвильовий «Я (Романтика)» – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського;
Гр.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» – Любові Всевишній;
М. Вовчок «Інститутка» – Т.Шевченку.
Псевдоніми письменників
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович
Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович
Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович
Григорій Квітка-Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович
Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна
Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович
Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович
Остап Вишня – Павло Губенко, П. Грунський, П. Чечвянський
Іван Багряний – Лозов’ягін Іван Павлович
Леся Українка - Косач (Квітка) Лариса Петрівна
Юрія Клен – Бурґгардт Освальд